Жаданистический Паланикизм

Привіт, ти знаєш, всі мої рефлексії з приводу останнього форуму видавців розсмоктались вже наступного дня . Ну, здорово було, не, прикольно, ну, були якісь прориви за межі реальності, ну, але ж це завжди так, що тут особливо розводитись.

Мене натомість більше цікавить знаєш який момент? Хто буде гедлайнером через рік. Все-таки, попри всі патріотичні настрої, форум це перш за все великий базар, ну, і очевидно, що потрібні цигани з ведмедем, бажано ведмедем-суперстаром, як цього року.

Ось Леся Коваль говорить, що непогано було б запросили Еко. В принципі вірно, старого вже теж всі домогосподарки знають. Але, ось уяви, якби повністю змінити правила гри і запросити якого-небудь неформатного супер-гест-стара.

Наприклад, Паланіка. Очевидно, що це відбилося б перш за все на публіці, себто я припускаю, що Львів на три дні окупували б кислотники, драпокури, екстремісти, анархісти, просто божевільні з усієї України та околиць.

Відповідно під цей формат могли б попрацювати всі українські видавництва і протягом року понавидавати різної прикольної літератури, присвяченої кабалістиці, вибухівці, чорній магії, трансплантації статевих органів та іншим цікавим і корисним речам. Крім того, можна собі уявити, як спробують підлаштуватись під подібну зміну формату вітчизняні офіційні структури: наприклад, міністр освіти України Кремінь (я правильно його прізвище написав?) вручив би старому Паланіку орден „За внесок у духовний розвиток української молоді” другого ступеню тяжкості, мер Львова викрав би старого з банкету і, відвізши на яку-небудь заміську партійну дачу, влаштував би йому традиційну галицьку паті з трансвеститами та кокаїном, а представники лемківських культурно-просвітницьких організацій, з огляду на українське коріння Паланіка, стрічали би дорогого гостя вже на польському кордоні з хлібом-сіллю та транспарантами - „Гостинні лемки віншують дорогого містера Палагнюка на рідних теренах і зичать натхнення в боротьбі з гамериканським глобалізмом!”, „З роси Вам та з води, вуйку Палагнюк! Смерть імперіалізму! Многая літа Бреду Піту!”.

Уявляєш? Нема межі людській фантазії, щедро обробленій побутовою хімією. Ну, бувай.