Любко ДЕРЕШ: «…я виберу видавництво, яке пропонуватиме більший гонорар»

комментарий

ПРОЗА: «С одной стороны, у тебя всё хорошо. Книги пишутся, количество читателей растет, резонанс в прессе хороший, Польша, туры, бла-бла-бла. С другой стороны, твои тиражи в Украине мизерные. Ты уже перешел ту черту, за которой вправе требовать определенные условия и подход к себе как творцу и коммерческому проекту. Доволен ли ты своими украинскими тиражами, гонорарами и пиаром? Что нужно для того, чтобы ты начал работать с другим издателем? (другие тиражи, гонорары, пиар?)»

ДЕРЕШ: «Для того, щоби я почав працювати з іншим видавництвом, необхідно і достатньо: а) вищий процент з продажів; б) працювати зі мною по типу зворотнього зв’язку (сторони дослухаються одна до одної). в) робота з закордонними видавцями.

Щодо більших тиражів, то що це означає: що більше книжок лежатиме на складі? Ти, очевидно, маєш на увазі, що більше людей їх купуватиме. Але з тиражами зараз в порядку, вони співмірні запитам читаючого населення. Скажімо, “Культ” уже додруковувався двічі, “Поклоніння ящірці” стільки ж. “Архе” до осені теж планується додруковуватись. Тому щодо тиражів я задоволений.

З гонорарами – справа важча. Безумовно, за інших рівних обставин я виберу видавництво, яке пропонуватиме більший гонорар.

Щодо піару, то він у “Кальварії”, гадаю, достатньо хороший, інакше ти б не  писав: “количество читетелей растет, резонанс в прессе хороший, Польша, туры, бла-бла-бла”, а казав би: “Га? Шо? Який Дэрэш?”. Піар – це резонанс, що дослівно означає – взаємне посилення. Коли цей резонанс набирає певних критичних масштабів, то вже важко сказати, де і що було зумовлено ким і як. Воно працює на користь сторін»