«Смолоскип-2005»

антилітературний танок політичних блазнів

8 травня, КИЇВ, актовий зал Могилянки

На сцені в Могилянці купкою складено помаранчеві квіти. Стоїть табличка: „Молодь Сумщини за Ющенка”, десь тут присутній ледь не портрет нового президента. Ні, це не чергова прес-конференція часів революції. Це нагородження переможців літературної премії „Смолоскип”.
 
Нагородження проходило швидко і майже безболісно. Спочатку до співпраці з новою владою закликав голова „Смолоскипу” Осип Зінкевич. Втім, говорив він не лише про це. Наприклад висловив свою радість з приводу 60-річчя Перемоги. А ще привітав учасників конкурсу. А майбутніх учасників закликав не присилати на смолоскипівський конкурс творів з матюками і про секс. Сказав, на цьому спеціалізуються інші видавництва.
 
Літературно-епістолярно на нагородженні був присутнім голова журі літконкурсу Олександр Ірванець. Від нього до учасників та гостей було передано емоційного листа - сам Ірванець на нагородженні бути не зміг.
 
Як і минулі роки, журі ставилося до учасників вимогливо. Учасники злякалися. Тому перших премій, як не роздавали, так і не роздають, іноді навіть других. Правда так і не зрозуміло, чи то журі має занадто витончений смак, чи то в Україні серед молодих достойні перевелися.
 
Нагороджені дякували і читали вірші про любов, або щось там таке. Говорили мрійливо і лірично. Чим знову підтвердили, що зі смаком у більшості зле. Втім, не у всіх. Найцікавіші з нагороджених скромно дякували і до лірики не опускалися.
 
Безпосередністю і просвітленістю радувала і сяяла Галя Ткачук, яка взяла третю премію в прозі – фактично найвищу прозову нагороду цьогорічного „Смолоскипу”. Сум’яни з угрупування „Паркан” взяли цілих дві премії в поезії і дуже дякували. Софія Сітало – організаторам, а Артем Антонюк – своїй дружині Лілі Лисенко. У кожного своє джерело натхненняJ А лауреат ІІІ премії за дослідження Ірина Копистинська дякувала мало. Зате побажала якомога швидше витіснити з українського ринку російську книжку. Мабуть, заважає.
 
„Смолоскип” своїх обранців нагородив. Всіх інших також – фуршетом з достатньою кількістю пиріжків та алкоголю та потім неформальним спілкуванням в Ірпінському заповіднику для літераторів. А я в кінці звіту від себе побажаю не прислухатися до слів шановного пана Зінкевича, який сказав літераторам, що через десять років ті будуть при владі і їх будуть критикувати. Нехай не будуть при владі. Нехай краще пишуть. На першу премію.  
 
 
Результати

ІІ премія

Поезія: Олена Гусейнова, „Кімната без чотирьох”, Дмитро Лазуткін, „Набиті травою священні корови, або Радіо-джаз”, Софія Сітало, „В розчині місяця спектр потонув”.

Дослідження: Дмитро Сепетий, „Відкрите суспільство: етика та раціональність”.
 
ІІІ премія

Поезія: Артем Антонюк, „Мейд ін Суми”, Євген Головатюк, „Історія нерозпочатої подорожі, або Мертва та кров, котра не тече”, Ганна Малігон, „Зватися жінкою”, Ганна Яновська, „Волохата книга”.

Проза: Галина Ткачук, „Меджибіж”

Дослідження: Ірина Копистинська, „Тенденції сучасного українського книговидання”, Олександр Портнов, „Українське суспільство між минулим, сьогоденням і майбутнім”.
 
ІV премія

Поезія: Наталя Пасічник, „Гонитва за вітром”, Олена Рощіна, „Ламкі світи”

Проза: Тетяна Короленко „Янголи вмирають молодими”, Ольга Криворучко „Забави на світлі”

Дослідження: Максим Майоров, „Останній легіон (спроба організації Українського Національного Комітету і Української Національної Армії)”, Юлія Явдокименко, „Стан середньої освіти в роки Великої Вітчизняної війни. За матеріалами навчальних закладів Харківщини”