Юрко Іздрик «АМ™»

говно книга.

АМ? (Якщо дивитися на англійські клацалки - "КГ" то є "RU"... - ще одна надлишкова деталь.)
Насчёт фекалий. После прочтения книги показалось, что в мозгу их стало ещё больше, только экскременты особого рода - совсем не те, коими наполняется голова во время просмотра новостей.
Произведение это - особого сорта дерьмо, разноцветное, колоритное. (Каларітнає, суко кажеш?)
Называйте его как хотите - "Абсурдний нарратив" альбо "11-те вересня". Литературная ценность по моему всё-равно нулевая.

Прочитав. Я не став би так голосно співати деферамби Іздрику за цю книгу. Він звичайно молодець, і про фекалії в принципі правельно, класні картинки, суперова гра....Але вважаю, що ідеалізувати цю книгу і не помічати Прохаська "З цього можна зробити кілька оповідань" просто не справедливо, при тому, що вони вийшли майже одночасно. Коротше, Прохасько - от кому і не потрібно евалюціонувати.

корошо пишешь! рецензии:)

Речь идет не о заинтересованности в языке, а в конкретном типе творческого куска. Здесь стоит говорить скорее не об идеологии, а о востребованности на рынке, целевой аудитории, покупаемости и т.д.

Я хочу сказати, що автор помиляється, ніби зацікавлення справді живою українською мовою, хай трохи діалектизованою, обмежується Західною Україною та КМАкадемією. Це на правда. Сучасна молодь справді прагне етнічного самовизначення. А ті хто поки не можуть відзначитись великими успіхами в українській мові принаймні вважають себе українцями і справді прагнуть жити в країні, що поважає свою особливість.

приїлися мені вже ці порівняння з фекаліями...
скільки можна.

придумай що інше.

Почитаем, ага.
"Нам больше не придется пережевывать абзацы, как батончики нервозных фекалий" - откусывая попеременно, то от одной, то от другой колбаски свежего, ещё дымящегося на свежем лесном воздухе кала.

hochu. knyzhku i izdryka!