Оранжевое поколение

плюрализма нет, следовательно невозможно говорить о демократии.

Но с другой стороны,оранжевая революция дала хороший пинок ренесансу культуры в украине.
Как вы считаете , господин Ульянов, Современное Искусство в Украине является ли им? Или это жалкие колики отживших идей?

Заткнись,Ульянов, наверное ты из Донецка :)

это же была даже не шахматная комбинация.. неужели действительно купились.. а ведь купились таки.
помнится меня хотели тогда просто растерзать.

харашо написал, как всигда! маладчинка!

я написав, але пизда його знає де все воно пропало

2б-о: да, проверяю, пиши туда коли что :) а-то обещал и пропал :)

тобто: якщо і буде узаконено помаранчеву ідеологію як вєрний путь - то це зроблять політики, ніхто інший. Не нове покоління, не молоді люди. Таке...

і ще:

aulyanov@ukr.net : це твоя пошта? ти перевіряєш неї?

Толя, я не розумыю твого розпачу, цього волаючого про небезпеку тону. Так може говорити лише людина, що робить при цьому якесь особисте відкриття, на зразок: О, політика - хуйня! Ти для кого цю статтю писав? Для помаранчевих інтелектуалів - то вони тебе без базара на хуй пошлють. Для антипомаранчевих інтелектуалів - то це взагалі справа невдячна, ці люди заанґажовані іншими ідеологіями, до того - що найгірше, ситуативними, навіть реґіональним. Вони геть нічим не ліпше покоління, яке ти описуєш, інтелектуалів, які, без сумніву, є, але я не певен в їх переконаності і доґматизмі.
навіть в їх власне інтелектуальності.

Справжній інтелектуал давно ложив хуй на зовнішні речі, як-от на політику, лише граючись в неї. Я був на майдані, я кайфував від власної показної заанґажованості, від відчуття маси, натовпу, від енерґетичних екстазів єднання. Може це й банальні речі, але будь-якого розчарування я не пережив: ліпше не було би, але те що називають п.революцією - самоцінне як факт а не як будь-які фіктивні зрештою ідеали, гасла і догми, що утворюють нову систему, в якій і борсаються описані тобою люди.

Я певен, що т.зв. помаранчеві інтелектуали не вірять в світлий помаранчевий час і у вище названі ідеали - це або:
- гра в національне відродження
- політична гра (їбання) пролетарів
- щось подібне.

Толя, я не розумыю твого розпачу, цього волаючого про небезпеку тону. Так може говорити лише людина, що робить при цьому якесь особисте відкриття, на зразок: О, політика - хуйня! Ти для кого цю статтю писав? Для помаранчевих інтелектуалів - то вони тебе без базара на хуй пошлють. Для антипомаранчевих інтелектуалів - то це взагалі справа невдячна, ці люди заанґажовані іншими ідеологіями, до того - що найгірше, ситуативними, навіть реґіональним. Вони геть нічим не ліпше покоління, яке ти описуєш, інтелектуалів, які, без сумніву, є, але я не певен в їх переконаності і доґматизмі.
навіть в їх власне інтелектуальності.

Справжній інтелектуал давно ложив хуй на зовнішні речі, як-от на політику, лише граючись в неї. Я був на майдані, я кайфував від власної показної заанґажованості, від відчуття маси, натовпу, від енерґетичних екстазів єднання. Може це й банальні речі, але будь-якого розчарування я не пережив: ліпше не було би, але те що називають п.революцією - самоцінне як факт а не як будь-які фіктивні зрештою ідеали, гасла і догми, що утворюють нову систему, в якій і борсаються описані тобою люди.

Я певен, що т.зв. помаранчеві інтелектуали не вірять в світлий помаранчевий час і у вище названі ідеали - це або:
- гра в національне відродження
- політична гра (їбання) пролетарів
- щось подібне.

Будь-ласка, induktor, оставь свой украиноязычный заискивающий, молящий тон))от него веет не привлекательной историей трансформации орала в "философию" цитрусовой, понедельниковой страны)). с долей шутки и бочкой дегтя. Рита

Будь-ласка, Ульянов, полиш свої софізми. Від них верне тими ж самими гнилими зубами, про які ти згадуєш,говорячи про багатьох українських письменників.
Не треба цього, ти ж не зовсім дурна людина?
А оце от непогано:
"Федор
Согласен. Однако наибольшая опасность кроется в нежелании оранжевой молодежи прислушиваться к иным мнениям. И это не от тупости, а от того, наверное, что необходимость найти точку опоры в этой жизни у них была слишком велика, поэтому притянутые за уши оранжевые стереотипы с легкостью их заменили.
Когда истину делять на части и подают их, как целое - это и есть наибольшее зло.
P.S. Уважаемый Анатолий, в чем вы видете разницу между слепотой, рожденной оправданиями (материал), и слепотой, рожденной отсутствием сомнений(комментарий)?"

Материал неоднозначен. Конечно, трудно сказать обо Всех. Но, думается, такая цель и не ставилась. Задачей автора было выстроить и обосновать свою идею. И только.
А вот автор по имени Тоха великолепно продемонстрировал реально обиженного интеллектуала.
Тоха! Читайте Милана Кундеру "Книга смеха и забвения". Поможет. Там все ничанлось, как у вас. Записывали. Запоминали. Вешали...

Как всегда какая-то еврейская паскуда, решила в очередной раз "построить" всех.

Слушай ты ЖИДЕНЫШЬ молодые интелектуалы не ведутся на ВАШИ еврейские штучки, а лишь записывают ваши фамилии и адреса где вы разбрасываете это гавно..придет твой час..

Согласен. Однако наибольшая опасность кроется в нежелании оранжевой молодежи прислушиваться к иным мнениям. И это не от тупости, а от того, наверное, что необходимость найти точку опоры в этой жизни у них была слишком велика, поэтому притянутые за уши оранжевые стереотипы с легкостью их заменили.
Когда истину делять на части и подают их, как целое - это и есть наибольшее зло.
P.S. Уважаемый Анатолий, в чем вы видете разницу между слепотой, рожденной оправданиями (материал), и слепотой, рожденной отсутствием сомнений(комментарий)?

Может быть вы правы...

Я достаточно юн, что бы понять некоторые явления.

Дорогой Залупа :)

Если у кого-то возникает злоба от сомнений в правильности своих суждений, то это лишь признак интеллектуальной примитивности тех, у кого эти сомнения возникают. Отсутствие сомнений рождает слепоту. Критическое же мышление - признак силы, и умения развивать себя. Возникающая от сомнений злоба - верный сигнал, что сомневатся все-таки стоит. И речь не только о "помаранчевых". Сомнения должны сопутствовать любое дело. Как минимум на индивидуальном уровне. Никто ведь не избавил человечество от заблуждений. + сомнени помогают вычленить из некоего массива плохое, и оставить хорошее. Без сомнений мы рискуем превратиться в ослов, слепых туполобых фанатиков. ИМХО

Пане Ульянов, не такие ли люди как вы заставляют "Помаранчевых" сомневатся в правильности своих суждений и помогать развивать у них злобу? З

http://www.livejournal.com/~master_genie/32403.html

неосилил последних два-три параграфа... четче и быстрее надо представлять идею

Уліанаф, а ты віжу нэ з Дumbэцка, а з Шушынскава!

ХЗ, я стоял на майдане и не жалею :). Все равно я мне больше импонирует Анархия, так что уеду в Сомали жить ;)