Комментарии публикуются снизу вверх по мере добавления.
Автор: cyper
Прочитав. Хочеться відзначити цікавий кут погляду Рустама Рахматулліна. Істоичні дослідження то є справді багате джерело цікавих думок. Продуктивний метод.
Щодо американофобства російських літераторів та культурознавців (як і громадян взагалі) то мушу відзначити, що воно іноді межує з параноєю. Ніхто не в захваті від політики Штатів - Росія, як конкурент, а Україна... А Україна дуже далеко від Штатів, щоб їх боятися в політичному сенсі, і дуже близько від Росії, щоб її якщо не побоюватися, то принаймні не відноситися до Росії з обережністю. Ющенко правий - нам треба бардзо пильнувати свої інтереси.
написано 12/03/2005
Автор: cyper
( cyper@ua.fm )
Останнє. (немає часу все читати зараз)
Боже, яке фуфло. Надумані проблеми. Єдине що розкололо Україну це політичні вподобання при одній і тій же меті. Я дочитав до проблеми мови, що має виникнути в Києві. Ну може екстремально настроєні кола і будуть воювати. Але ж то все умовно! Люди, що по-справжньому кохають свою країну, знайдуть спільну мову завжди. І взагалі - всі проблеми починаються з психології самих же людей. Вільне від комплексів суспільство - вільне від надуманих проблем! А масс-медіа має весь необхідний інструментарій, щоби донести до суспільства, що перший крок в досягненні розкомплексування це зрозуміти що вже того досягли. Просто. Адже той, хто спілкувався з тимчасовим соціумом на Майдані часто ловив себе на тому, що бачив наяву свої патріотичні мрії щодо України. Коли люди просто привчені з дитинства не найобувати (перепрошую) один одного, а просто по людськи відноситись,- то вже є перший крок до кращого життя. Коли совість таки трохи впливає на дії людей - вже можна говорити про чесну владу (NB: не кажу, що вже її маємо - то попереду; зараз судити важко), і про наближення до цивілізованості суспільств Європи.
написано 10/03/2005
Автор: cyper
( cyper@ua.fm )
Поки читатиму - писатиму свої коментарі.
1. Слова про "помпранчеву" цензуру - несправедливі. Це залежить від свободи власне людини. Якщо вона духовно вільна від будьяких комплексів несприйняття її оточуючими то вона ніколи не буде відчувати проблеми в тому, щоби одіти той колір, який вона забажає.
Искусство. Революция. Контрреволюция
стенограмма с круглого стола
Прочитав. Хочеться відзначити цікавий кут погляду Рустама Рахматулліна. Істоичні дослідження то є справді багате джерело цікавих думок. Продуктивний метод.
Щодо американофобства російських літераторів та культурознавців (як і громадян взагалі) то мушу відзначити, що воно іноді межує з параноєю. Ніхто не в захваті від політики Штатів - Росія, як конкурент, а Україна... А Україна дуже далеко від Штатів, щоб їх боятися в політичному сенсі, і дуже близько від Росії, щоб її якщо не побоюватися, то принаймні не відноситися до Росії з обережністю. Ющенко правий - нам треба бардзо пильнувати свої інтереси.
Останнє. (немає часу все читати зараз)
Боже, яке фуфло. Надумані проблеми. Єдине що розкололо Україну це політичні вподобання при одній і тій же меті. Я дочитав до проблеми мови, що має виникнути в Києві. Ну може екстремально настроєні кола і будуть воювати. Але ж то все умовно! Люди, що по-справжньому кохають свою країну, знайдуть спільну мову завжди. І взагалі - всі проблеми починаються з психології самих же людей. Вільне від комплексів суспільство - вільне від надуманих проблем! А масс-медіа має весь необхідний інструментарій, щоби донести до суспільства, що перший крок в досягненні розкомплексування це зрозуміти що вже того досягли. Просто. Адже той, хто спілкувався з тимчасовим соціумом на Майдані часто ловив себе на тому, що бачив наяву свої патріотичні мрії щодо України. Коли люди просто привчені з дитинства не найобувати (перепрошую) один одного, а просто по людськи відноситись,- то вже є перший крок до кращого життя. Коли совість таки трохи впливає на дії людей - вже можна говорити про чесну владу (NB: не кажу, що вже її маємо - то попереду; зараз судити важко), і про наближення до цивілізованості суспільств Європи.
Поки читатиму - писатиму свої коментарі.
1. Слова про "помпранчеву" цензуру - несправедливі. Це залежить від свободи власне людини. Якщо вона духовно вільна від будьяких комплексів несприйняття її оточуючими то вона ніколи не буде відчувати проблеми в тому, щоби одіти той колір, який вона забажає.